Положення про осінні племінні випробування
-SOLMS-
від 17 березня 2007 року
І. Мета випробувань
(1) Випробування Solms - це племінний іспит, результати якого враховується при розведенні. Він являє собою додаток і розширення породного весняного іспиту.
(2) Сенс і завдання випробувань Solms, так само як і випробувань Derby полягає в встановленнi породних природних задатків молодого собаки для визначення її придатності та використання в майбутньому в різноманітних видах полювання і як плідника, а також для визначення племінної цінності використання її батьків для розведення.
Особлива увага приділяється загальним породним якостям.
(3) Натаска молодого собаки для практичного використання в полюванні в полі та на воді, до часу проведення іспиту, в основному повинна бути завершена. Оскільки після закінчення дресури природні задатки часто виявляються прихованими, особливу увагу судді повинні приділяти визначенню цих вроджених якостей.
(4) Передумовою для сумлінного проведення випробувань є багаті пернатої дичиною і зайцями угіддя, в яких в той же час є досить великі з заростями очерету водойми.
(5) Іспит в значній мірі полегшує визначення племінної цінності батьків і перевірку придатності випробуваної собаки, при умові участі в випробуваннях якомога більшого числа братів і сестер по мету.
II. Проведення випробувань
§ 1
Осінній племінний іспит Solms дозволяється проводити тільки восени. Проведення його - завдання клубів.
§2
(1) До випробувань допускаються всі німецькі курцхаари, народжені після 1 жовтня позаминулого року (до 24 місяців включно). Вони повинні бути зареєстровані в племінній книзі німецьких курцхаарів.
До випробувань допускаються також лягаві інших порід за умови наявності у них документів про визнання Міжнародним Кінологічним Союзом (FCI).
(2) Якщо на випробуваннях присутні більше 3 собак старші 20 місяців, вони повинні проходити випробування в одній групі.
§ 3
(1) В принципі , випробування проводяться за предметними групами, але за клубом зберігається право на самостійне врегулювання цього питання.
(2) Якщо іспит проводиться таким чином, що одна експертна група перевіряє всіх виділених їй собак за всіма видами, то при одноденному іспиті цій групі виділяється максимум 6 собак.
III. Проведення іспиту
Загальні положення
§ 4
(1) По кожному виду випробувань собаки випробовуються індивідуально. Кожна собака неодноразово отримує можливість довести свої вміння. У звіті (формулярі) слід відзначати всі суттєві подробиці.
(2) Собаки можуть проходити випробування в одній групі за всіма предметними видам, а також можуть екзаменуватися по окремих розділах «Робота в полі» і «Робота на воді». Якщо випробування проходять в предметних групах, то експертна група поля, при оцінці дисципліни чуття та слухняність , має враховувати думку суддівської бригади, яка оцінює роботу на воді.
Предметні види випробувань
§ 5
Осінній племінне випробування Solms складається з наступних розділів:
1. Робота в полі
чуття
пошук
стійка
Робота по пернатій дичині (куріпка, фазан), включаючи подавання, або: пошук і подавання втраченої, тільки що убитої куріпки (фазана),
падіння якої собака не бачила, або: подавання пернатої дичини з волоку.
2. Робота на воді
Пошук втраченої качки на водоймах з великою кількістю укриттів.
Робота по качці на водоймах з великою кількістю укриттів.
3. Робота по волоку хутрової дичини (заєць / кролик).
4. Манера подавання
Заєць чи кролик
Качка
Куріпка / фазан / голуб /
5. Відомість
6. Слухняність
7. Наполегливість
8. Манера полювання: з голосом по сліду, з голосом візуально, подавання голосу без наявності звіра, без голосу.
По можливості необхідно визначити манеру полювання (з голосом по сліду, з голосом візуально, без голосу або з цькуванням). Способи полювання з голосом по сліду, з голосом візуально або без голосу (перемовчками) можуть оцінюватися тільки при полюванні на зайця чи на лисицю. Використання голосу при полюванні на іншу чотириногу дичину відзначається додатково при виставленні балів і візується керівником іспиту.
Оцінка чуття, слухняності і відомості повинні бути узгоджені між експертними групами. У разі сумніву, вирішальним є думка експертів групи «Робота в полі».
Робота в полі.
§ 6
Головна увага приділяється встановленню якості чуття, швидкому і впевненому знаходженню і швидкому, витривалому і планомірному пошуку.
Для визначення вроджених здібностей собаки на іспиті Solms беруться до уваги, в загальному, її більш висока (в порівнянні з собакою на іспиті Derby) ступінь зрілості і більший досвід.
Чуття:
(1) Оцінка якості чуття є одночасно найважливішою і найскладнішою частиною іспиту в полі. Якість чуття в істотному ступені можна оцінювати побічно тільки за допомогою уважного спостереження за ознаками. Тому оцінка передбачає наявність у суддів великих знань і багатого досвіду для можливості адекватної оцінки таких відповідних обставин, як рослинний покрив, напрямок вітру і т.д.
У собак з тонким чуттям використання чуття визначає, перш за все, їх робочий стиль. Ці собаки «висять» носом на вітрі, відзначають чуттям дичину або птицю, швидко знаходять, далеко тягнуть і вміють точно показати дичину. Більш горизонтальне положення голови в порівнянні з вертикальним є ознакою хорошого чуття і часто дозволяє зробити висновок про його якість.
Пошук:
(2) Пошук повинен бути активним, планомірним, постійним і витривалим, ні в якому разі не біганиною без концентрації і сталості, орієнтованим на око. Стиль пошуку повинен характеризуватися використанням чуття і бажанням знайти. В іншому пошук оцінюється тим вище, чим краще він узгоджується з територією і вітром. Гарне членування простору, правильний хід за вітром, цілеспрямований підхід до укриття птиці мають таке ж велике значення для оцінки пошуку, як відповідний території і рослинному покриву темп і активний по всьому простору, налаштований на витривалість галоп. Стиль пошуку дозволяє зробити висновок про характер, врівноваженість і внутрішній спокій собаки.
Стійка:
(3) Собака повинна зробити стійку або лягти, позначаючи знайдену нерухому пернату дичину, до тих пір, поки не підійде ведучий або дичина сама по собі не підніметься і не полетить. Стійка повинна бути виразною. Короткочасної зупинки недостатньо. Як стійка оцінюється тільки позитивна стійка, тобто стійка безпосередньо по дичині. Ознаками дуже хорошої стійки є також правильна оцінка відстані до дичини, самостійна підводка, цілеспрямоване переслідування і утримання дичини, що біжить.
Повторювана переконлива стійка без дичини (порожня стійка) є ознакою нетвердої стійки і оцінюється як недолік.
При нестачі дичини оцінюється відповідним чином стійка по четвероногій дичині.
(4) При можливості перед собакою вбивають пернату дичину, в іншому випадку для визначення реакції на постріл здійснюють постріли в полі під час пошуку, при цьому у собаки немає контакту з дичиною.. Відсутність боязні пострілу не оцінюється.
(5) Собака повинна принести по можливості тільки що вбиту дичину.
а) Як робота по пернатій дичині оцінюється також робота, якщо собака розробляє слід куріпки (фазана), знаходить дичину і приносить її своєму ведучому.
б) Якщо у собаки немає можливості працювати по пернатій дичині і принести її, то, як роботу, можна оцінювати пошук і подачу втраченої, тільки що вбитої пернатої дичини, падіння якої собак не бачила.
За суддями зберігається право залучити до цієї роботи іншу собаку, якщо собака, яка працює в даний момент часу , бачила падіння дичини.
Ведучому вказується приблизне місце падіння куріпки (фазана). Приблизно на відстані 40 метрів від цього місця собаку посилають для пошуку втраченої дичини.
Собака здійснює пошук недалеко від ведучого на відстані пострілу з рушниці, по її ходу і чуттю має бути помітно, що вона хоче знайти загублену дичину. Оцінка цієї роботи здійснюється в залежності від того, як собака налаштовується на цю роботу.
в) Якщо відсутні можливості а) і б) або собака при роботі б) не зуміла знайти, то їй прокладається волок з пернатої дичиною (куріпка, фазан, голуб або качка).
1) Волок прокладається суддею на грунті з рослинністю, при попутному вітрі з двома тупокутними заворотами на відстань 150 метрів. Відстань між прокладеними окремими волоками з усіх боків має становити не менше 100 метрів. В кінці вільно (без укриття або заглиблення в землю) кладеться по можливості тільки що вбита дичина. Після цього суддя віддаляється від місця викладання волока і вибирає місце, де він зможе сховатися так, щоб собака не змогла його бачити. Потім він звільняє волок з пернатої дичиною від мотузки і вільно викладає його перед собою.
Він не може заборонити собаці підняти цю дичину. Собака не повинна бачити місце викладання волока. Ведучий може зажадати, щоб волок був наданий його собаці для подачі. Якщо він хоче скористатися цією можливістю, то до початку роботи він повинен повідомити про це суддям.
За бажанням ведучого волоки можуть бути виготовлені зі шматка відповідної дичини. У будь-якому випадку ,при викладенні волока, його необхідно звільнити від мотузки до початку роботи собаки.
2) Перші 20 метрів волока ведучий може пройти з собакою на ремені, потім він повинен відстібнути собаку і зупинитися. Якщо собака повертається, нічого не знайшовши, і не відновлює самостійно роботу по волоку, ведучий ще двічі може спонукати її працювати. Під спонуканням при цьому розуміється будь-який вплив ведучого на собаку з тим, щоб вона відновила роботу по волоку.
3) Потрібно, щоб собака швидко, самостійно й охоче знаходила дичину, брала її і з задоволенням подавала волок без додаткових команд ведучого. Робота по волоку не оцінюєься як робота по сліду. Вона служить для того, щоб визначити, наскільки охоче собака знаходить, приносить і подає дичину. При цьому оцінка виставляється лише за те, як собака ставиться до роботи, чи хоче вона шукати, подавати і чи приносить вона взагалі дичину своєму ведучому.
4) Виконання подачі при видах роботи а), б) і в) (то, як собака піднімає, несе і віддає дичину) оцінюється в розділі «Манера подавання» (див. § 9).
(5) Якщо при роботі на волоку або при подаванні, для собаки виникають надзвичайні обставини, що заважають їй працювати, то на розсуд суддів їй надається нова робота. У цьому випадку перша робота не оцінюється.
(6) Якщо собака спочатку показує роботу з пошуку втраченої, що впала в укриття куріпки або на волоку дичини, а пізніше приносить своєму ведучому підранка куріпки (фазана) з хорошими або дуже хорошими результатами, то собаці зараховується саме ця остання , цінніша робота.
Робота на воді
§7
Перевіряються наступні види в зазначеній послідовності:
Реакція на постріл і пошук втраченої качки на водоймах з великою кількістю укриттів, робота по качці в водоймах з великою кількістю укриттів, манера подавання качки.
Якщо собака раніше пройшла вже кілька випробувань успішно, за предметне випробування «Робота по качці на водоймах з великою кількістю укриттів» їй виставляється найуспішніший результат.
Якщо під час всього випробування «Робота на воді» собака випадково виявляє живу качку, цей вид роботи зараховується як оцінка за даний предметний іспит. Оцінка, поставлена раніше, не враховується і жодним чином не впливає не загальний результат. Дана ситуація відбивається в загальному звіті про проходження іспиту окремо.
1. Стійкість до пострілу.
(а) Вбиту качку кидають якнайдалі в відкриту воду і собаку посилають принести її. Собака, яка не увійшла в воду протягом однієї хвилини, знімається з іспиту на воді.
(б) У той час, коли собака підпливає до качки, по воді в напрямку качки роблять постріл дробом. Собака повинна самостійно взяти і принести качку (без жодних команд з боку ведучого в разі помилкової поведінки собаки). Якщо постріл виконується не по воді, процес повторюється, навіть якщо собака принесла качку.
(в) Собака, яка цього не робить, знімається з іспиту на воді.
(г) Якщо собака проявляє боязнь пострілу, визначається ступінь цієї боязні відповідно до Загальних положень §11, примітка 1.
2. Пошук втраченої качки на водоймах з великою кількістю укриттів
(а) Пошук втраченої качки на водоймах з великою кількістю укриттів здійснюється безпосередньо після випробування реакції на постріл.
(б) Для цього в укриття кидають тільки що вбиту качку таким чином, щоб собака з берега не бачила ні кидка, ні качку.
Качку розміщують так (острів, протилежний берег, зарості очерету), щоб собаку можна було послати в пошук з вільної водної поверхні.
(в) Ведучому вказують приблизний напрям знаходження качки від місця, віддаленого від качки мінімум на 30 метрів. Собака повинна самостійно шукати качку від цього місця, знайти її і самостійно принести своєму ведучому (без будь яких команд з боку ведучого в разі помилкового поведінки собаки).
(г) Ведучий може управляти собакою і допомагати їй при роботі, однак тривалий вплив або постріл або кидок каменю знижують оцінку.
(д) Собака, яка не отримала з цього виду випробувань як мінімум оцінку «задовільно», знімається з випробувань.
(е) Якщо собака не приносить самостійно качку після першого пошуку (без примусу з боку ведучого в разі помилкового поведінки собаки), вона знімається з іспиту. В даному випадку оцінка «незадовільно» ставиться також за пошук втраченої качки в водоймі з великою кількістю укриттів. Виявлена собакою качка вважається знайденою.
(ж) Якщо собака при виконанні цього виду роботи виявляє живу качку, то наступні дії повинні відповідати пункту 3 і дана робота оцінюється за предметним випробуванням «Робота по качці на водоймах з великою кількістю укриттів». Якщо цей іспит зданий з оцінкою не нижче «задовільно», по завершенні його здається предметне випробування «Пошук втраченої качки на водоймах з великою кількістю укриттів» з качкою, спочатку призначеної для даної собаки.
3. Робота по качці на водоймах з великою кількістю укриттів.
(а) Качку висаджують в укриття без маркування місця «вполювали». Собака не повинна бачити цих підготовчих робіт.
(б) Після висаджування судді підводять ведучого до точки на відстані пострілу дробом від місця висадки качки і вказують йому напрямок. Тут ведучий посилає свою собаку на пошук.
(в) Собака повинна самостійно шукати і знайти качку. Ведучий може управляти собакою і допомагати їй при роботі, однак тривалий вплив знижує оцінку.
(г) Як тільки собака виганяє качку з укриття і, бачачи її, починає явне переслідування, ведучий або уповноважена на це особа відстрілює качку, без порушення правил безпеки.
(д) Собака повинна самостійно принести вбиту качку (будь яких додаткових команд з боку ведучого в разі помилкової поведінки собаки).
(е) Судді припиняють роботу собаки, як тільки вони сформували свою заключну думку. Це правило діє також у тому випадку, якщо качка була вбита перед собакою або у суддів склалося враження, що собака не відповідає вимогам.
У першому випадку на відстані 30м перед собакою в воду кидається мертва качка таким чином, щоб собака бачила її. Собака повинна самостійно (без додаткових команд з боку ведучого в разі помилкової поведінки собаки) принести цю качку.
(ж) Собака, що не принесла самостійно (без додаткових команд з боку ведучого в разі помилкової поведінки собаки) качку, яку перед нею вбили, зловили або кинули, при первинному її виявленні, знімається з випробування. В цьому випадку предметні випробування «Пошук втраченої качки на водоймах з великою кількістю укриттів» або «Робота по качці на водоймах з великою кількістю укриттів» також вважаються такими, що не здані. Виявлена собакою качка вважається знайденою.
4. Подавання качки.
(а) При винесенні оцінки «Манера подавання» враховуються всі роботи по подачі в процесі роботи на воді. Виконання виду роботи подавання качки , як вираз відпрацьованої в процесі тренувань здатності, тобто підняття, піднесення (захоплення) і вид подачі оцінюються в розділі «Манера подавання».
(б) Якщо собака спочатку відкладає принесену качку, наприклад, щоб обтрусити з себе воду, то максимальна оцінка за подачу становить «добре». Якщо собака, однак, невдало захоплює вбиту перед нею або кинуту в воду качку (наприклад, за голову, крила або хвіст), а на суші покращує своє захоплення, та не струшуючи воду, правильно приносить, сідає і віддає її, то через поліпшення захоплення оцінка знижується тільки в тому випадку, якщо при цьому ще жива качка полетіла від собаки.
(в) Не вважається недоліком, коли собака обтрушує з себе воду, тримаючи качку в пащі.
(г) При оцінці подачі слід звертати увагу на те, щоб собака підносила качку своєму ведучому, сідала і правильно віддавала її відповідно до приписів. При підведенні підсумків за пройдене випробування «Манера подавання качки» враховуються всі результати по подачі, показані собакою під час роботи на воді.
(д) Якщо окремі види робіт при подачі качки були оцінені як «недостатньо», «незадовільно» або «не перевірено», загальна оцінка за іспит «Манера подавання качки» може становити лише «незадовільно» або «не перевірено».
(е) Собака повинна приносити будь-яку знайдену або спійману під час роботу по воді качку самостійно (без додаткових команд з боку ведучого в разі помилкової поведінки собаки). Похвала собаки або ведучого під час подачі не розглядається як заборонена дія, якщо на момент похвали собака правильно виконує роботу.
(ж) Якщо при подачі для собаки виникають надзвичайні обставини, що заважають їй працювати, то на розсуд суддів їй надається ще одна можливість подачі цієї викладеної для неї або вбитої перед нею качки.
Робота по волоку хутрової дичини
§ 8
(1) Робота по волоку хутрової дичини перевіряється по можливості за допомогою щойно вбитого зайця або кролика. Волоки прокладаються суддею на доступній для огляду території, при попутному вітрі, з двома тупокутними заворотами на відстань 350 метрів. Відстань між окремими волоками з усіх боків становить 100 метрів. В кінці вільно (без укриття або поглиблення в землю) викладається проволочена дичина або друга дичина, того ж типу. Після цього суддя віддаляється і ховається так, щоб собака не бачила його.
В кінці прокладеного волока він звільняє від мотузки доставлену дичину і вільно викладає її перед собою. Він не може заборонити собаці підняти цю дичину. Собака не повинна бачити закладання дичини. Ведучий може зажадати викласти своєму собаці доставлену дичину для подачі. Якщо він хоче скористатися цією можливістю, до початку роботи він повинен повідомити про це суддям. За бажанням ведучого волоки можуть бути виготовлені зі шматка відповідного типу дичини. У будь-якому випадку доставлену дичину необхідно звільнити від мотузки до початку роботи собаки.
(2) Перші 50 метрів роботи по волоку ведучий може вести собаку на ремені, потім він повинен відстібнути собаку і зупинитися. Якщо собака повертається, нічого не знайшовши, і не відновлює самостійно роботу на волоку, ведучий ще двічі може спонукати її працювати. Під спонуканням при цьому розуміється будь-який вплив ведучого на собаку з тим, щоб вона знову почала роботу по волоку.
(3) Потрібно швидке і самостійне знаходження , швидкий підйом і радісна подача дичини без подальшого впливу ведучого. Волок служить для визначення бажання знаходити і приносити і , ні в якому разі не оцінюється ,як робота по сліду. При цьому оцінюється лише те, як собака налаштовується на роботу, чи хоче вона знаходити,і приносити і піднесе вона, взагалі дичину своєму ведучому. Щодо перешкод в роботі через надзвичайні обставини застосовуються положення, аналогічні положенням при волоку пернатої дичини (§ 5, розділ 5 в (5)).
(4) Виконання подачі, несення та віддачі оцінюється в розділі «Манера подавання дичини».
Подавання дичини.
§ 9
(1) Як «Манера подавання» оцінюється виконання подачі, тобто видресируване вміння того, як собака піднімає, підносить і віддає дичину.
(2) Правильне підняття і несення проявляється в тому, що собака правильно погоджує захоплення з видом і вагою дичини. Як недолік оцінюються занадто сильний і дуже нерішуче захоплення (утримання) та несення. М'яття дичини відзначається особливо при розподілі балів і премій.
(3) Правильна віддача проявляється в тому, що собака підходить до ведучого з принесеною дичиною, сідає біля нього без команди або після простої ( не гучної) команди ведучого і тримає дичину в пащі до тих пір, поки ведучий, не вихоплюючи її різко, забирає цю дичину з відповідною командою.
(4) Всі три предметних види подачі (куріпка / фазан / голуб, качка і хутрова дичина) оцінюються окремо. З усіх трьох попередніх оцінок виводиться середня. Якщо вона являє собою не ціле число між двома балами, то остаточна оцінка виводиться за «Манеру подавання» хутрової дичини.
Приклад 1: середній бал 3,3 при балах за подачу хутрової дичини 2 або 3 зводиться до загального балу за манеру подавання 3.
Приклад 2: середній бал 3,3 при балах за подачу хутрової дичини 4 зводиться до загального балу за манеру подавання 4.
(5) За кожен предметний вид подавання дичиниі необхідно отримати оцінку.
(6) Собаки, що викопують падаль, рвуть дичину, мнуть дичину дуже сильно або щиплють дичину, знімаються з іспиту.
(7) Собака, що не принесла дичину (пернату або хутрову) самостійно, при первинному її виявленні, також знімається з іспиту.
Відомість
§10
Відомість - це розвинута з природних задатків передумова для будь-якого корисного для полювання взаємодія ведучого і собаки. Спосіб взаємодії проявляється в підтримувані постійного контакту з своїм ведучим, коли він управляє собакою і в добровільній її готовності служити ведучому.
Слухняність
§ 11
(1) На відміну від відомості слухняність розуміється як обумовлена натаскою і вихованням форма безпосереднього підпорядкування. Ведучий однозначно вимагає його від собаки.
(2) Слухняність, без контакту з дичиною ,проявляється в керованості і в тому, що собака відразу ж погоджується виконувати почуту і сприйняту нею команду свого ведучого (окрик, свисток, кивок). Воно проявляється також і в тому, що собака при роботі інших собак поводиться спокійно, доводячи тим самим, що на полюванні вона не буде заважати своєму ведучому і тим, що полюють разом з ним.
(3) Слухняність при контакті з дичиною вимагають лише в тому обсязі, щоб собака не наскакувала на вбиту або поранену дичину. Тривале цькування зайця, через яке собака знімається з випробувань по основних видах польової роботи, вважається недоліком і в випадках повторення може привести до дискваліфікації.
(4) Слухняність є вираженням чистої і грунтовної натаски. Воно є умовою для будь-якого використання собаки в полюванні. Тому підтвердження слухняності під час іспиту має велике значення.
Наполегливість
§ 12
Наполегливість проявляється в бажанні і невтомній ретельності, з якою собака реалізує свої окремі робочі завдання. Вона відзначається і оцінюється протягом усього іспиту за допомогою постійних спостережень.
§ 13
Робота по заячому сліду
(1) Якщо за бажанням ведучого або випадково собака показує роботу по сліду невидимого нею зайця або лисиці, мінімальна оцінка за яку не нижче «задовільно», ця робота відзначається в дипломі.
(2) Якщо робота по сліду зайця оцінюється як «дуже добре», це зазначається в дипломі зірочкою (так званою зірочкою Андреаса). В іншому цей показник жодним чином не відбивається в загальній оцінці.
(3) Обов'язкової вимоги роботи по заячому сліду не існує.
(4) Оцінюються лише природні задатки та бажання працювати по сліду і до впевненого тримання сліду. Також відзначається спосіб подавання голосу.
IV. Критерії оцінювання
§14
(1) Оцінка результатів роботи за окремими видами здійснюється відповідно до принципів оцінок, встановленими в § 11 Загальних положень.
(2) Якщо у інших експертних груп є можливість оцінки якості чуття (наприклад, група «Робота на воді» в процесі оцінки роботи по пошуку качки ), то ця група надає свою думку групі «Робота в полі» при остаточному обговоренні оцінок суддями. Вирішальне визначення оцінки за чуття здійснює експертна група «Робота в полі» з урахуванням думки експертів групи «Робота на воді». Робота на волоку не враховується при оцінці чуття.
(3) Відомість, слухняність і наполегливість оцінюють всі експертні групи і при остаточному суддівському обговоренні ,виводиться середня оцінка. Якщо це проміжне число, то експертна група «Робота в полі» має пріоритет.
(4) Оцінка «відмінно» виставляється тільки в предметних видах «Робота в полі» і «Робота на воді».
(5) Градація собак всередині кожного преміального класу не проводиться.
(6) Собаки, які успішно склали Solms в рік їх народження(розведення), в своєму дипломі отримують позначку (J) для юніорів (наприклад, S 1 (J)).
§15
Необхідні мінімальні оцінки для кожного преміального класу наведені в наступній оціночної таблиці:
Мінімальні бали.
Дипломи
.Дисципліна 1 ст. 2 ст. 3 ст.
__________________________________________
- Робота в полі
Чуття - 4 3 2
Пошук - 4 3 2
Стійка - 4 3 2
Робота по пернатій
дичині (куріпка / фазан) включаючи подачу
або: пошук і подавання втраченої
куріпки / фазана
або: робота по волоку
пернатої дичини
(Куріпка / фазан, голуб,
качка) - 3 3 2
- Робота на воді
Пошук втраченої качки на
водоймах з великою
кількістю укриттів – 3 3 2
Робота по качці на водоймах
з великою кількістю укриттів - 4 3 2
- Робота по волоку
хутрової дичини
(заєць / кролик) - 3 3 2
- Манера подавання дичини -3 2 2
Заєць(кролик)
Куріпка(фазан)
голуб / качка
Дисципліна Дипломи
1 ст. 2 ст. 3 ст.
_____________________________________________
5.Відомість - 3 3 2
- Слухняність - 3 3 2
- Наполегливість - 3 3 2
Це положення про випробування було прийнято Головними зборами Союзу Німецький курцхаар 17 березня 2007 року. Воно набуває чинності 1 квітня 2007 року.
_________________________________________________________
Переклад з розділу Ordnungen des Deutsch-Kurzhaar-Verbandes сайту DEUTSCH-KURZHAAR-VERBAND E.V.з німецької мови на украінську , здійснено Суддею Міжнародної категорії КСУ Трояном Ігорем Васильовичем.
Дата перекладу: 24-27 квітня 2020 року.